Туберкульоз виліковний
Що таке туберкульоз ?
Це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу, або так званою паличкою бацилою, яка довго зберігає свої властивості при висиханні, замерзанні та після обробки спиртом, кислотою чи лугом. У той же час бацила Коха, як її ще називають, гине від прямих сонячних променів, високих температур, від речовин, які містять хлор.
Упродовж всієї історії людства туберкульоз викликав тривогу у лікарів і філософів, жреців і вчених. Він є найпоширенішою у світі інфекційною хворобою, яка посідає перше місце за смертністю людей. Більше того, в останні роки туберкульоз в глобальному масштабі перейшов “у наступ”. На земній кулі нараховується понад 60 мільйонів хворих на цей недуг. Щорічно туберкульоз забирає 3 мільйонів людських життів, натомість реєструється 7-10 мільйонів нових випадків захворювання.
Яка ситуація в Україні?
Починаючи з 1990 року в нашій країні реєструється постійне зростання захворюваності на туберкульоз. Епідемію туберкульозу в Україні за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я визнано з 1995 року. Останнім часом в Україні щороку діагностується до 20 тисяч нових хворих, серед них 3,5 тисячі дітей. Помирає від туберкульозу понад 7,5 тисяч людей. Значно збільшилася кількість випадків туберкульозного менінгоенцефаліту. Загальна кількість хворих на диструктивну форму туберкульозу (коли розпадаються легеневі тканини) вже досягла майже 140 тисяч чоловік. Серед тих, хто вперше захворів на туберкульоз, багато алкоголіків, наркоманів, ВІЛ-інфікованих.
Хто може захворіти на туберкульоз?
Туберкульозом може захворіти кожний, але деякі люди мають більш високий ризик виникнення захворюваності:
• ті, хто знаходиться у постійному контакті з хворим;
• найбільша захворюваність у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД;
• алкоголіки, курці, наркомани;
• особи з послабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, незадовільними умовами життя, з хронічними захворюваннями;
• діти, а також люди похилого віку.
Як відбувається зараження туберкульозом?
Туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Коли у громадському транспорті хвора людина кашляє, хто знає скільки в цей час вона “випускає на волю” мікобактерій. Або коли бактеріоносій плює на тротуар, кидає недопалки, послиненими пальцями гортає бібліотечні книги. А на тих же сторінках мікобактерії житимуть ще три місяці, у піску і пилюці, на тротуарі – до півроку. Інший шлях зараження – контактний: предмети побуту хворої людини, при рукопотисканні, поцілунках, допалюванні чужих цигарок. Джерелом інфекції можуть бути свійські тварини. Хвора на туберкульоз людина може інфікувати свійських тварин.
Які найпоширеніші скарги, пов’язані з цим захворюванням?
• Стійкий кашель (більше трьох тижнів) з виділенням мокротиння.
• Кровохаркання, задишка.
• Підвищення температури тіла протягом 7 днів і більше.
• Болі в грудній клітці.
• Втрата апетиту, безпричинне схуднення та швидка втомлюваність, нездужання, слабкість.
• Надмірне потовиділення, особливо вночі.
Що робити, якщо ви помітили подібні симптоми у себе чи своїх близьких?
Якомога швидше зверніться у поліклініку до лікаря. Не займайтесь самолікуванням. Виявлення захворювання на ранній стадії збільшує шанси на повне одужання.
Чи можна вилікувати туберкульоз?
Так! Сьогодні стали доступними дієві ліки, які сприяють швидкому одужанню та виліковують майже усіх пацієнтів. Лікування повинно тривати щонайменше 6 місяців. Особливу небезпеку для оточуючих становить відкрита форма туберкульозу легень. Чим швидше хворий розпочне лікування у стаціонарі, тим успішнішим воно буде проходити, з меншою небезпекою зараження членів сім’ї та оточуючих. Це головний принцип приборкання епідемії туберкульозу.
Профілактика туберкульозу
Перш за все - це раннє виявлення хворих. З цією метою у дітей та підлітків до 18 років проводиться проба Манту, а особам з 15 років і старшим – флюорографічне обстеження не рідше 1 разу на два роки. Рентгенофлюорографічне обстеження має проводитись усім особам, які звернулись до поліклініки з приводу різноманітних скарг, особливо якщо вони пов’язані з ураженням органів дихання. У сучасних умовах поширеним методом виявлення туберкульозу легень стає мікробіологічне дослідження харкотиння.
Велике значення має вакцинація проти туберкульозу. Серед вакцинованих дітей захворюваність знижується в 4 – 10 раз, а смертність – майже у 7 раз. У них туберкульоз, якщо і виникає, перебігає набагато легше.
Значну роль у попередженні туберкульозу серед здорових осіб, зокрема серед дітей і підлітків, відіграє хіміопрофілактика – вживання протитуберкульозних препаратів. Їх призначають у випадку позитивної реакції Манту, а також при контакті з хворим.
Для попередження інфікування через харчові продукти, не слід купувати молочні та м’ясні продукти, яйця у випадкових осіб. А саме головне потрібно відмовитись від шкідливих звичок – куріння, вживання алкоголю, наркотиків.
Пам’ятайте, здоровий спосіб життя, дотримання вимог гігієни, загартування організму, повноцінне харчування, а також турбота про зміцнення імунітету, стануть запорукою здоров’я.
Імунізація
Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.
Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.
До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція та інші.
Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.
Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.
Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.
Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.
Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.
Досягнення вакцинації
Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:
- завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
- захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
- знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
- глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
- знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.
Колективний імунітет
Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.
ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.
Календар щеплень
В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.
Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.
Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:
- перелік та порядок здійснення щеплень;
- порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
- порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
- рекомендовані щеплення тощо.
У цьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:
- вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
- первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
- ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.
Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:
- щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
- щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
- у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
- у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
- у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
- у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
- у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
- у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
- у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
- у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
- у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
- надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.
Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під № 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.
В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.
Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя.
Також, другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.
