• Інваріантна  — від народження до шести років
• Варіативна  — від трьох до шести років

Інваріантна складова змісту

Матеріали інваріантної складової змісту освіти дітей від народження до шести років структуровані відповідно до віку:
        Вік немовляти

• Ранній вік
• Молодший і середній дошкільний вік
• Старший дошкільний вік

Зміст викладено за сімома освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Діяльність дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

                                             Варіативна складова змісту

Матеріали варіативної складової змісту також структуровані відповідно до віку та подано за освітніми лініями:
 

• молодший і середній дошкільний вік — «Іноземна мова» (англійська), «Хореографія»
• старший дошкільний вік — «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова» (англійська), «Хореографія», «Шахи»

Матеріали кожної освітньої лінії структуровано за рамкою-схемою, що містить такі елементи:
 

• Вікові можливості — для кожного року життя
• Зміст освіти
• Основні освітні завдання — чітко окреслені розвивальні, навчальні та виховні завдання
• Показники компетентності дитини на кінець кожного вікового періоду

Додатки до Програми містять орієнтовні розпорядок дня дітей, розподіл занять на тиждень, музичний репертуар, переліки художніх творів та інші практичні матеріали для роботи з дітьми.

Програма легко сприймається за своєю структурою, складовими кожного розділу та створює простір для творчого використання різних педагогічних технологій, прояву гнучкості в підході до кожної дитини.

ДО ВІДОМА

Чинні комплексні освітні програми на 2019/2020 навчальний рік

• Впевнений старт. Освітня програма для дітей середнього дошкільного віку (за загальною науковою редакцією Тамари Піроженко)
• Впевнений старт. Освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (автори — Наталія Гавриш, Тамара Піроженко, Олена Хартман, Антоніна Шевчук, Олексій Рогозянський)
• Дитина в дошкільні роки. Комплексна освітня програма (науковий керівник — Катерина Крутій)
• Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (керівник проекту Віктор Огнев’юк, наукове редагування — Ганна Бєлєнька, Олена Половіна, авторський колектив — Ольга Богініч, Олена Коваленко, Марина Машовець та інші)
• Світ дитинства. Комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів (науковий керівник Алла Богуш)
• Соняшник. Комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (автор Любомира Калуська)
• Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку (автори — Олександра Білан, Л. М.Возна, О. Л.Максименко та інші)
• Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років (за загальною науковою редакцією Олени Кононко) Витяг з листа МОН «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» від 10.06.2019 № 1/9-365

Оновлена програма «Я у Світі» — позиція авторів:

Це — програма розвитку дитини як суб’єкта життєдіяльності завдяки вихованню, навчанню та власній самостійній активності. Кінцевий період дошкільного дитинства — вік шести/семи років, що передбачає можливість вступу до школи відповідно до зрілості особистості, стану здоров’я та вибору батьків.              

   Системоутворювальним принципом організації дошкільної освіти є цілісний, системний підхід до розвитку, виховання і навчання дитини. Важлива вимога до організації освітнього процесу — збалансованість сформованості компетенцій з усіх основних сфер життєдіяльності та формування в неї цілісного образу світу та власного Я.

В оновленому варіанті Програми «Я у Світі» зазнала змін структура, за якою систематизовано матеріали по усіх вікових періодах та освітніх лініях. Оновлена Програма не передбачає розділ «Організація життєдіяльності», тому автори подали матеріали, які стосуються змісту дошкільної освіти, у відповідний розділ.

Оновлена програма «Я у Світі» — зміни у структурі:

Оскільки зміст освіти дошкільника пов’язаний із розвитком його індивідуального досвіду, у Програмі акцентовано увагу на реалізації в педагогічну практику компетентнісного підходу. Його мета — сформувати та збагатити життєвий досвід дитини. Важливий показник ефективної реалізації компетентнісного підходу — набуття інтегральної якості «досвідченість».

Навчальна програма «Я у Світі»: чим вирізняється ключове поняття

Під час оновлення Програми «Я у Світі» автори спиралися на наукові підходи до визначення понять «досвід» і «зміст освіти».

 Досвід — динамічна інформаційна система, яка містить відомості про зовнішній об’єктивний світ та внутрішнє душевне життя зростаючої особистості. Це спосіб пізнання дійсності, заснований на його безпосередньому, чуттєвому, практичному освоєнні.

Досвід — категорія суб’єктивна, наповнена особистісним смислом. Цей смисл визначає стратегію, успішність діяльності дошкільника. У пізнавальному досвіді зростаючої особистості органічно поєднуються дані безпосереднього спостереження з даними опосередкованого пізнання світу та самої себе. Досвід дошкільника як особистості є ключовим елементом її розвитку, стійкості до негативних впливів соціуму, криз і змін у суспільстві та в системі освіти.

Досвід має надзвичайне значення для відчуття безпеки, зокрема, коли дитина приймає рішення, протистоїть руйнівним впливам. У навчанні досвід є основою для формування компетентності особистості.

Навчальна програма «Я у Світі»: стратегія і тактика реалізації

Розширення, урізноманітнення, окультурення, широке використання в освітньому процесі когнітивного, практичного досвіду й досвіду творчої діяльності і ціннісних ставлень до довкілля та власного

Я дітей визначають стратегію педагогічної діяльності в сучасних умовах.

Організація роботи за визначеними Базовим компонентом дошкільної освіти освітніми лініями — тактична реалізація зазначеної вище стратегії.

Упроваджуючи в обіг категорію «досвід» освітяни мають усвідомлювати, що вона пов’язана з:

поняттям «культура» як предметно втіленими людськими зусиллями;

• естетичними смаками;
• майстерністю;
• соціальними нормами, традиціями;
• моральними цінностями.

Тому педагоги мають надавати особливу увагу технології освоєння дитиною дійсності, прийомам і способам отримання нею інформації про світ та саму себе. Саме в культурному космосі зростає особистість, формуються її життєві установки, способи орієнтації, смаки та життєві ідеали.

Важливо!

Методичні рекомендації щодо реалізації освітнього змісту Програми, зокрема рубрику «Організація життєдіяльності», буде подано в форматі електронної книги, яка буде доступна передплатникам е-журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу».

Навчаємо дітей чергуванню по їдальні

1. Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори.

2. В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці, столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви, чашки.

3. Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканині чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує.

4. Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці.

5. На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять:

• серветниці з паперовими серветками (у центрі столу);
• хлібниці з хлібом (у центрі столу біля серветниць);
• чашки з напоєм (ближче до центру столу навпроти місця дитини);
• тарілки для першої страви (навпроти місця дитини);
• столові прибори (ніж - праворуч від тарілки; ложку - праворуч від ножа; виделку - ліворуч від тарілки).

Навчаючи дітей розкладати прибори, слід робити це почергово з кожним їх видом, це забезпечить чіткість та правильність виконання завдання дитиною. Так, спершу один черговий бере ємкість з ножами та розкладає їх в певному місці за тими столами, які він обслуговує; другий черговий в цей час розкладає виделки за своїми столами; далі такі ж дії проробляються і з іншими приборами.

6. Помічник вихователя приносить першу страву та наливає її у тарілки. 7. Чергові запрошують дітей до столу та бажають усім смачного (діти старшого дошкільного віку можуть оголосити меню, попередньо довідавшись про це у вихователя).

8. Після завершення прийому першої страви, чергові забирають тарілки, складені одна на одну та поставлені на край столу. Далі розносять другу страву, яка стоїть у тарілках на роздатковому столі.

9. Після повного прийому їжі дітьми чергові зчищають її рештки з тарілок, складають їх одна на одну та відносять посуд для миття. Спеціальними щітками згортають крихти у совки, забирають зі столів чашки, сервертиці та хлібниці, складають скатертини.

10. За необхідності та враховуючи вік й індивідуальні можливості чергових дітей, можна доручати їм підмести навколо столів до того, як помічник вихователя зробить вологе прибирання.

Харчування дітей раннього віку

Шановні батьки!

Якщо Ваша дитина згідно черги поступає  в Роменський  ДНЗ №4 (ясла -садок) «Малятко» просимо вже готувати дитину до цієї радісної події.

Хочемо  звернути Вашу увагу на організацію харчування дітей від 1 до 3-х років вдома, тим  самим підготувати дітей до режиму харчування в яслах-садку.

 Перші 3 роки життя - це швидкі темпи росту і розвитку, тому дитина цього віку найбільше потребує збалансованого споживання харчових речовин. Недостатнє або неякісне харчування в перші роки життя сповільнює психомоторний і розумовий розвиток, призводить до поведінкових розладів, дефіциту соціальних навичок, розладів уваги та інше. Проте незрілість травної та імунної системи дитини раннього віку обмежує раціон продуктів. Відповідно до Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3-х років, затвердженого наказом МОЗ України, їжу для дітей віком від 1 до 3-х років потрібно піддавати ретельній кулінарній обробці й подавати не пізніше ніж через 30 хвилин після приготування. Кількість прийомів їжі

- не менше п'яти разів на день;

три основні прийоми - сніданок, обід, вечеря та два додаткові - полуденок і підвечірок.

Страви мають бути кашкоподібної консистенції у вигляді тюфтельок, парових котлет, а фрукти і овочі мають дрібно нарізатися.

 Повноцінне меню дитини 1-3 років має включати такі продукти

 -    м'ясо, риба, яйця;

 -  молоко та молочні продукти (сир, йогурт, кефір);

-            овочі та фрукти; -    продукти із зернових культур (крупи);

 -      жири.

Страви з м'яса, риби, яєць слід давати в першій половині дня на обід, тому що вони потребують більшого напруження травної системи. Із м'яса ліпше використовувати нежирну яловичину, телятину, курку.

 Потрібно також обирати не жирні сорти риби (тріска, минтай, хек).

 У харчуванні дітей молоко та молочні продукти належать до продуктів щоденного споживання. Вони є джерелом не лише білків та жиру, а й основним постачальником кальцію, необхідного для формування кісткової тканини, а також вітамінів В, А. Молочні продукти - рекомендуємо вживати 2 рази на день - зранку і увечері. Обов'язково включати в раціон - кисломолочні продукти. Овочі і фрукти також потрібно щоденно включати до раціону і давати їх у вигляді салатів. До гарніру з картоплі чи крупи можна додати нарізний свіжий огірок, помідор, дрібношинковану капусту. Під час сніданку та вечері корисно давати будь які свіжі овочі і терту моркву, заправлену олією, капусту з яблуками. Дуже корисні вінегрети з варених овочів. З овочів використовуйте картоплю, ріпу, буряк, кабачки, гарбуз. Не забувайте за кріп, петрушку, щавель, зелену цибулю, часник. Із фруктів дітям корисні: яблука, груші, сливи, абрикоси, персики, смородина, чорниця, брусниця, журавлина. Вводити в раціон дітям незнайомі фрукти, ягоди, овочі треба поступово, однак, якщо в дитини є алергія - з раціону їх потрібно виключати. Крупи, хліб і хлібобулочні вироби входять до щоденного раціону. У віці 1,5 роки найбільше важливі з круп - це вівсяна і гречана. Можна давати ячну, перлову, пшеничну. У 3-х річному віці корисні і необхідні такі крупи, як: рис, гречана, вівсяна. Готувати каші потрібно з додаванням овочів та фруктів. Дуже корисна каша вівсяна з яблуком, родзинками, бананом, а рисова - з гарбузом  або морквою. Дітям від 1 до 3-х років дають страви з додаванням вершкового масла і рослинної олії. Рослинна олія багата на вітамін Е і поліненасичені жирні кислоти, а вершкове масло багате на вітамін А. Вершкове масло слід використовувати в натуральному вигляді у бутербродах і готових овочевих пюре, а рослинну олію варто додавати для заправки салатів. Солодощі треба давати в обмеженій кількості. Але раціон дитини 1-3-х років має обов'язково включати цукор, що забезпечує надходження енергетичних речовин. Добова норма цукру - 35г. Рекомендується давати печиво, вафлі, мармелад, карамель, варення, джем, повидло, мед (1 г на добу), якщо дитина його переносить. Добова кількість соку не має перевищувати 120 мл. Час прийому їжі мають визначати батьки, а не діти. Не варто давати їсти дитині між основними прийомами їжі. В цей час варто заохочувати дитину пити звичайну воду, добова норма  якої становить 600 мл. Щоб поліпшити апетит дитини, потрібно достатньо часу гуляти з нею на свіжому повітрі, а це становить 2-3 години перед обідом, заохочуючи рухову активність, та 1-2 години у другу половину дня.

 Нехай ваші діти ростуть здоровими!

Нетворкінг у закладі дошкільної освіти: нові можливості для активних і креативних.

Здатність закладу дошкільної освіти задіяти переваги інформаційного простору в роботі з батьками — показник його позитивного іміджу та конкурентоспроможності. Як ефективно використовувати інтернет-технології в освітній діяльності дитячого садка?

Нетворкінг                                                                                                                                  

(від англ. net — мережа, work — робота) — форма побудови ділових зв’язків у інтернеті.

Технології нетворкінгу дають змогу вивести на новий рівень комунікацію з батьками, а також організувати ділове спілкування батьків та вихователів, практичного психолога, логопеда, медсестри, керівника закладу. Майданчиками для такого спілкування можуть бути різні інтернет-платформи та соціальні мережі, що дають змогу:

• швидко обмінюватися інформацією;
• оперативно реагувати на запити й потреби родин;
• надавати постійну педагогічну, психологічну підтримку батькам;
• проводити просвітницьку роботу;
• залучати батьків до освітнього процесу та життя закладів дошкільної освіти;
• осучаснити освітній процес.

Найбільш активно ми використовуємо такі інтернет-ресурси:

• електронна пошта та Google-інструменти;
• сайти закладів дошкільної освіти;
• блоги педагогів;
• групи в соціальних мережах;
• месенджери для швидкого обміну інформацією.

Електронна пошта й Google-інструментарій

Інтернет загалом і Google-інструменти зокрема допомагають педагогам закладів освіти швидко співпрацювати з колегами, ефективно взаємодіяти з батьками вихованців.

Зазвичай сучасні молоді батьки розпочинають день із перегляду електронної пошти. Це дає змогу оперативно доносити до них інформацію й швидко отримувати зворотний зв’язок.

За допомогою ресурсів Google адміністрації закладів дошкільної освіти міста Кам’янське створили інформаційні групи в Google+.У них повідомляють батькам про події, які відбуваються в дитячому садочку. Напередодні заходів надсилають необхідну інформацію, анкети, запрошення. Крім того, педагоги дитячих садків, мають змогу:

• презентувати майстер-класи;
• надсилати батькам фото- та відеозвіти вихователів, керівників гуртків та інших спеціалістів;
• проводити вебінари, дискусії з батьками вихованців і колегами з інших закладів дошкільної освіти;
• спілкуватися віч-на-віч з окремими батьками на складні й «незручні» для них теми;
• організовувати різні конкурси, виставки, презентації тощо.

Таке цільове спілкування дає змогу визначати коло питань, які найбільше хвилюють батьків, і запрошувати відповідних фахівців, корегувати тему, зміст, час проведення заходу.

Також використовуємо в роботі такі сервіси Google:

• Google+ — соціальна мережа від компанії Google.
• Google Search — пошукова система;
• Google Images — сервіс пошуку картинок;
• Gmail — сервіс електронної пошти Google;
• Google Docs — онлайновий аналог офісних текстових редакторів Microsoft Offiсe. Цей сервіс дає змогу працювати з текстовими документами в інтернеті;
• Google News — сервіс новин;
• YouTube — найбільший у світі відеоархів, найвідоміший відеосервіс;
• Blogger — сервіс для ведення онлайн-щоденників;
• Google Sites — сервіс для створення сайтів.

Сайт закладу дошкільної освіти

Сайти закладів дошкільної ос- віти були створені у 2012 році після розроблення Єдиної інформаційної системи управління освітою. Вони містять відомості про історію закладу, педагогічний колектив, різноманітні заходи, новини. На сайтах можна дізнатися про результати інноваційної діяльності, матеріально-технічний стан (рис. 1). Окрім цього, сайти ЗДО є джерелом інформації навчального, розвивального, виховного й методичного змісту. Інформаційно-просвітницька робота з батьками відбувається також з а допомогою офіційних сайтів дитячих садків.

Динамічність наповнення сайту закладу дошкільної освіти, різноманітність інформації створює цілісний образ педагогічного колективу, його позитивний імідж. Адже батьки в будь-який час на сайті мають змогу:

• переглянути новини з життя садка;
• ознайомитися з новими нормативними документами з дошкільної освіти;
• дізнатися, за якими освітніми програмами працюють групи;
• прочитати поради фахівців щодо особливостей розвитку дошкільників;
• з’ясувати, в яких умовах перебувають діти, чим вони зайняті впродовж дня в дитячому садку.

Також на сайтах є корисні посилання, зокрема на особисті блоги педагогів закладів освіти. У такий спосіб батьки не тільки отримують корисну інформацію, а й мають змогу активно долучитися до обговорення будь-якої теми.

Блоги педагогів

Спеціалісти з дошкільної освіти створюють власні блоги та використовують їх як специфічну форму організації спільноти користувачів (рис. 2). Вони застосовують цю інтерактивну форму комунікації для поширення інформації про нові педагогічні технології та цікаві розробки завдань для дошкільників. Спілкування через блог дає змогу педагогам:

• поширювати серед батьків інформацію про розвиток, виховання та навчання дошкільників;
• залучати батьків до обговорення конкретних проблемних ситуацій;
• спонукати їх брати участь в освітньому процесі.

Найпопулярніші онлайн-платформи:

• LiveJournal (Живий Журнал);
• Blogger від компанії Google;
• Blog.Net.Ua;
• Wordpress.

Нажаль в нашому закладі дошкільної освіти  педагоги ще не мають персональних блогів.

Соціальні мережі

Опитування батьків вихованців закладів дошкільної освіти  показало, що вони використовують соціальні мережі значно частіше, ніж інші інтернет-ресурси. Тому педагоги обрали конкретні мережі для взаємодії з батьками, аби:

• формувати соціально активну позицію батьків щодо виховання й розвитку дитини;
• активізувати педагогічний потенціал батьків;
• стати партнерами для батьків.

Faceboоk

Педагоги співпрацюють з батьками вихованців через соціальну мережу Faceboоk.

Методичний кабінет закладу у 2017 році створив групу «Наш дім Малятко» (рис. 3). Сьогодні в цій групі зареєстровано близько 1000 людей  з усіх куточків України 

Батьки, які переймаються проблемами дошкільного виховання, складають 40% від кількості учасників групи.

Група « Група дошкільного закладу» налагодила тісні контакти з колегами й батьками з різних регіонів, видавництвами, іншими соціальними групами — «Сприяння освіті», «Сучасний вихователь», «Батьки SOS» , «На допому вихователю», «Помічник вихователя», «Дошкілля Сумшини» тощо. Через сторінки в соцмережі Faceboоk ми маємо змогу індивідуально спілкуватися з батьками, консультувати їх, оперативно повідомляти важливу інформацію, залучати їх до активної участі в житті дитячих садків, а також поширювати досвід роботи наших педагогів та вивчати перспективний педагогічний досвід закладів дошкільної освіти міст  Дніпро, Кривий Ріг, Київ, Суми. Батьки ж отримують поради педагогів закладу, мають змогу тісно взаємодіяти одне з одним.

Сторінка закладу в соціальних мережах обов’язково повинна мати назву, містити достатню кількість фото- та відеоматеріалів, які презентують заклад, а також інформацію про вікові особливості дітей, освітній процес, коротку інформацію про методики розвитку, навчання і виховання та педагогічні технології, які застосовуються у закладі дошкільної освіти тощо.

Viber

Педагоги активно використовують соціальну мережу Viber для спілкування з батьками та швидкого зворотного зв’язку, обміну інформацією в групах, передачі батьками фото та відео життя їхніх дітей, а також вільного спілкування між собою. Переваги мережі:

• миттєва передача повідомлень;
• можливість групувати контакти;
• велика поширеність в Україні;
• простота використання й додаткові можливості.

Сучасні засоби комунікації відкривають педагогічному колективу закладу дошкільної освіти безмежні можливості якнайліпше реалізувати принцип партнерської взаємодії з батьками вихованців.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РОЗПОВІДАННЮ ЗА СХЕМАМИ    

(авт. О. БІЛАН. К. КРУТІЙ)

            Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. О. Білан та К.Крутій вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Під моделюванням розуміється заміщення об’єкта, який вивчається, іншим, спеціально побудованим, що може відтворювати об’єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.

Всі моделі умовно поділені на групи:

• описові;
• узагальнювальні (класифікаційні);
• для складання творчих розповідей;
• мнемічні (для заучування віршів).

Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії з ними. Труднощі виникають, коли необхідно:

• самостійно визначити головні ознаки предмета при його розгляданні;
• встановити послідовність висловлювання ознак;
• утримати в пам’яті послідовність, яка являється планом розповіді-опису.

Пропонується використовувати таки схеми – моделі:

Опис іграшок:

1. Колір (жовте, сине, зелене). Кольорові плями без чіткого контуру.
2. Форма (геометричні фігури).
3. Величина-розмір (2 іграшки контрастного розміру). Використовуються поняття “високий-низький”, “широкий-вузький” і т.д.
4. Матеріал (фольга, дерево, пластмаса). З якого матеріалу зроблена іграшка.
5. Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки).

Дії з іграшкою (рука).

Спочатку добираються іграшки, при описанні яких використовуються всі пункти схеми (пірамідка, коляска, коробочки...) Потім іграшки, при описанні яких використовується не вся схема (м’яч, кубики, лялька, ведмедик тощо).

Опис предметів одягу:

1. Колір.
2. Матеріал (шовк, оксамит, сатин)
3. Частини одягу (комір, рукава, волан...)
4. Сезонність одягу (сонце, підсніжники, листочок жовтий...)
5. Для кого? (символи дорослих та дитини

Опис посуду:

1. Колір.
2. Форма (геометричні фігури). Якщо діти знайомі з об’ємними фігурами - циліндр...
3. Розмір (велика та маленька мисочка)
4. Матеріал (фольга, пластмаса, дерево...)
5. Частини посуду (чайник в розібраному вигляді: кришечка, носик, ручка...)

Описання овочів та фруктів

1. Колір (кольорові плями без чіткого контуру)
2. Форма (геометричні фігури – овал, коло, трикутник...)
3. Розмір (2 контрастних по розміру фрукта, наприклад, яблуко)
4. Смак (цукерка та лимон). Контрастні за смаком продукти.
5. Де росте. (дерево, грядка)
6. Як уживати? (тарілка, виделка, ложка..). Які овочі та фрукти використовують сирими у їжу, які вареними. Що можна приготувати з них? Корисні чи ні?

Опис пір року

1. Сонце (розповідають про сонце у різні пори року)
2. Небо (на голубому небі хмаринки)
3. Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком, зеленою травою...)
4. Рослини (дерево, кущ, квітка)
5. Людини (контури людей, вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року.
6. Звірі (дики тварини - заєць, білка)
7. Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...)

Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик, сачок...)

Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту. Доцільним виявляється використання схем для складання творчих розповідей.

Сxема складання розповiдi з власного досвіду на тему “Екскурсія в парк”

Годинник, в кутах ознаки пір року: сніжинка, квіти, ягода, листячко.

1. Час події.
2. Місце події? (знак питання)
3. Дерева
4. Птахи (зображення пташки)
5. Комахи? (метелик)
6. Тварини (кішка або песик)
7. Квіти (схематично квітка)
8. Враження від побаченого (салют)

Мнемічні схеми-моделі (для заучування віршів).

Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для заучування віршів напам’ять? Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати кожен рядок вірша (або пару) і вивісити таку схему на видному місці. Не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці. Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на “підказку”. Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки.

Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми. Спочатку пропонується вправа “Познач відповідним символом”, потім простенька загадка, далі – вірш, потім – оповідання. Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі.

Результати впровадження технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку.

Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях – вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції.
 

ПЕДАГОГІЧНИЙ КОУЧІНГ

«Ефективні форми співпраці дошкільного  закладу з родинами»

Мета: розкриття внутрішнього потенціалу вихователів. Досягнення високого рівня відповідальності та її усвідомлення у всіх учасників коучингу. Для досягнення поставлених цілей вирішуються наступні завдання: здійснюється діагностика і моніторинг співпраці ЗДО і сім’ї, що дозволяє врахувати і прогнозувати зміни в цьому процесі. Створити умови, спрямовані на ефективну організацію процесу пошуку коучами шляхів досягнення важливих для них цілей.

Категорія учасників: молоді педагоги ЗДО, коучі ЗДО

Матеріали: папір, ручки, ватман, стікери

1.Встановлення  партнерських взаємостосунків між коучами і педагогами

Вправа «Вітання»

Мета: вітання учасників педагогічного коучингу, зняття емоційного напруження, позитивне налаштування на роботу.

Для того, щоб привітатися пропоную відповісти на мої запитання:

Здрастуйте колеги, вихователі і друзі.

З гарним настроєм хто прийшов – махніть,

Хто чує мене, головою кивніть.

Хто бачить мене, прошу оком моргнути,

Хто любить дітей, ті підведіться.

Хто найвеселіший – ви всім усміхніться.

Хто ввічливий – злегка сусіду вклоніться.

Сьогодні у нас в залі найвеселіші, ті, хто любить дітей, ввічливі і творчі молоді педагоги і коучі.

Вправа «Знайомство»

Мета: знайомство учасників, розвиток комунікативних навичок, подолання труднощів висловлюватись «перед публікою».

Учасникам коучингу пропонується продовжити речення:

• Якби моя професія мала колір, то він би був...
• Якби моя професія могла звучати, то вона би звучала, як...

2.Спільне визначення завдань для досягнення конкретної мети.

Вправа «Щаблі успіху»(1 хв.) очікування учасників коучингу.

   Учасникам роздаються стікери, на яких вони пишуть свої очікування від заняття і наклеюють на щабель, який намальовано на заздалегіть підготовленому ватмані, де на їхню думку вони зараз знаходяться у вирішенні проблеми.

   Перед тим, як наклеїти аркуш, кожен вголос зачитує свої очікування.

3.Дослідження поточної ситуації чи проблеми

Вправа «Перетворюємо проблему в цілі»

Мета: виявити проблеми, що існують у педагогів, переформулювати їх у цілі.

4.Визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до результату.

Коучинг вирішує проблему відсутності мотивації. Основна особливість і відмінність коучингу – сприяння тому, щоб людина сама навчилася, а не вчитиїї. Без особістісної зацікавленості молодого педагога в навчанні коучинг втрачає будь-який сенс, адже особистісна мотивація є основою коучингу та запорукою поставлених цілей.

   Важливо, щоб коуч міг професійно розповісти про механізм, вплив мотивації на результат. Це стимулює розвиток та сприяє досягненню потенційних можливостей. Проте варто наголосити на тому, що коуч має налаштувати та мотивувати педагогів не лише на досягнення мети та отримання результату, але й на набуття досвіду під час самого процесу вирішення проблеми.

5. Вироблення і аналіз можливостей для подолання труднощів у вирішенні проблеми

Вправа «Педагоги, батьки, діти»

Мета: виявити проблему, що існує в співпраці дошкільної освіти з родинами вихованців.

6. Вибір конкретного варіанту дій і складання плану діяльності педагогів ЗДО в роботі з батьками

7. Домовленість про те, що конкретно повинно бути зроблено і у які терміни

Кожне наступне коучинг-заняття завжди починається з огляду: що зроблено, що вдалося, що можна зробити краще.

8.Результат педагогічного коучингу

Формуються переконання:

• Я живу і дію тут і зараз.
• Я маю чітке уявлення про своє майбутнє.
• Я – це можливість.
• Я є частиною рішення.
• Група – це я.
• Я все можу.
• Я – це засіб оперативного розв’язання різних завдань.
• Я і люди, що мене оточують – це найвища цінність.
• Я знаю, як досягти поставленої мети.
• Я знаю, що мені зробити, і я це зроблю.
• Я отримую задоволення від діяльності.
• Я реально отримую власні можливості і моделі поведінки.

   Застосування ідей коучингу на практиці означає поступовий перехід від традиційних аудиторних занять на тренінгової, індивідуальної, проектної, екстернатної і дистанційної форм роботи.

Вимоги до ігрового предметно-розвивального середовища в групі: сучасні підходи

( на допомогу молодому педагогу)

В умовах переходу до особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти найпершим завданням кожного педагога є ретельний аналіз стану ігрового предметно-розвивального середовища у групі, яке має забезпечувати індивідуальний розвиток кожної дитини і суттєво розширюватися та збагачуватися з переходом дітей із однієї вікової групи до наступної.

Чим різноманітнішим, варіативнішим, доступнішим для ознайомлення та використання є оточуюче дитину розвивальне середовище, тим вона зростає практично умілішою, вправнішою, кмітливішою, швидше оволодіває  правилами доцільної та безпечної поведінки, навчається цінувати зроблене руками людей, стає працездатнішою, життєво компетентною, оптимістично налаштованою, звичною до результативних та цілеспрямованих дій, до продуктивної життєдіяльності. Така дитина добре орієнтується в людському житті та за його межами, поводиться помірковано і зважено в нових умовах, намагається виявити гнучкість, обережність, пристосуватися до них, доцільно на них впливати, відкривати для себе нові можливості і горизонти. Всім дітям з перших днів перебування в дитячому садку потрібна радісна атмосфера. Повноцінне дитинство - це своя особиста територія, місце, обладнене з любов'ю, розумінням віку, душі та прагнень кожного малюка.

У потрібних умовах під керівництвом вихователя дитина стає дизайнером цього простору. Відчуття власної щасливої території допомагає дошкільнятам рости самостійними, веселими, самодостатніми, розумними та кмітливими. Обладнання цієї території має бути розраховане, насамперед, на практичну творчу діяльність дитини,  пов'язану з її побутом, щоб поступово готувати її до  життя, а також сприяти його фізичному та психічному розвитку.

Одна з основних умов створення предметно-розвивального середовища в групі - опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між вихователем і дітьми, що означає: "Вихователь не поруч, не над, а разом з дітьми, на рівні їх оченят".

Предметно-розвивальне середовище в групі має бути динамічним і  змінюватися залежно від віку, індивідуальних особливостей дітей, пори року, тем, які вивчаються. Воно повинно передбачати створення певних центрів (куточків, зон) залежно від програми розвитку, навчання і виховання дітей, щоб діти мали, змогу займатися одночасно різними видами діяльності за власним бажанням та інтересами (розглядати ілюстрації, гратися, виконувати вправи тощо), не заважати одне одному, а також за власним вибором переходити від одного центру діяльності до іншого, від спокійних занять до активних.

Групові кімнати мають облаштовуватися меблями згідно зросту дітей, а всі іграшки та матеріали повинні бути сертифіковані. Залежно від площі групових приміщень, потреб та інтересів дітей, їх уподобань, вихователь сам визначає кількість осередків (центрів, зон, куточків), їх розміщення та обладнання.

Орієнтовний перелік центрів (зон, осередків, куточків) предметно - розвивального середовища в групі: 1. Ігровий: сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, настільні, друковані, дидактичні ігри з логічним навантаженням, театралізовані ігри (з наборами обладнання, нескладних декорацій, елементами костюмів чи вбрання для ігор-драматизацій та інсценівок), рухливі ігри з атрибутами; ігрове обладнання, меблі, різновиди іграшок (фігури людей, тварини, рослини, транспортна іграшка); килим для ігрової діяльності.

2. Пізнавальний (матеріали з математики, логіки, сенсорики, грамоти, екологічного та економічного виховання, розвитку мовлення, дослідницько-пошукової діяльності, українознавства, християнської етики та ін.) :

Ø набори геометричних фігур (плоскі та об'ємні), умовних мірок; математичні ваги; задачі-цікавинки; цифри в межах 10 - 20 ; цифрові картки для штрихування; математичні головоломки, ребуси, конструктори; вимірювальне приладдя та інструменти (лінійка, сантиметр, пісковий та звичайний годинник, мірні стаканчики, термометр для вимірювання температури, повітря і води); мозаїка; пазли; лічильний матеріал;  матеметичні дидактичні ігри, логічні завдання; картки для складання прикладів і задач; зошити для самостійної роботи на друкованій основі та ін. ;

Ø абетка, картки з друкованими літерами для штрихування; предметні та сюжетні картинки; листівки; картинки-загадки; лото; літери на кубиках; настільна магнітна абетка; фланелеграф; "живі" літери;

Ø поличка "Розумні книжки" : довідники, дитячі енциклопедії; книжки з розвивальними завданнями; книжка-скринька; українські народні казки; книжка-картинка (до 3 - 4 років); книжка-ширма; картинки-парадокси; ілюстрації до літературних творів; портрет письменника, з творами якого діти вже обізнані (старший дошкільний вік); дитячі журнали; тематичні альбоми; малі фолькльорні жанри; схеми, моделі для роботи з казкою;

Ø магнітофон із записами; діапроектор, діафільми, слайди, діапозитиви;

Ø інтелектуальні ігри, головоломки, ребуси, кросворди; колекції марок, наклейок; прапори держав світу, герби; календарі, атласи, глобус; карта зоряного неба; фотоальбоми;

Ø "скринька знахідок"; "скринька бережливих і економних"; "торбинка добрих справ";

Ø предмети для дослідницько-пошукової діяльності : бінокль; збільшуючі скельця; мікрокалькулятори; компас; годинник; мікрофон; телефон; фен-сушка;  комп'ютер дитячий; мікроскоп; різні ємкості для рідини; набір сипких матеріалів (сіль, цукор, чай, крупи; камінчики, пісок, глина; насіння різних рослин ); набір матеріалів (скло, дерево, залізо, пластмаса, папір, тканина) для визначення їх властивостей; лійки; термометри; ящики для вирощування розсади; календарі спостережень; гербарій; Червона книга України та ін. ;

Ø кімнатні рослини, акваріум, інші живі об'єкти та предмети догляду за ними ;

Ø групова дитяча газета (з малюнками, цікавими дитячими оповідками, розповіддями, вітаннями тощо), яка має свою назву (вона може мати назву таку, як і група ). Газету діти оформляють щотижня або ж рідше, виходячи з потреб та дитячих інтересів, і розміщують на видному місці у роздягальні

3. Естетичний (художній) :

Ø стіл з відкидними кришками-мольбертами та індивідуальними секціями для матеріалів ; дошка настінна; шафа-тумба для матаріалів та інструментів; традиційні та нетрадиційні матеріали (гуаш, олівці, фломастери, зубочистки, зубні щітки, пташині пера, шматочки губки, поролон, піпетки, котушки, гудзики, олівці-штампи, трафаретки, тички, клаптики тканини, свічки, вата, сірники без сірки, кісточки різних розмірів, шматочки целофану; копірувальний папір, картон, клей, кольорова туш, гладенькі камінчики, пластилін, солоне тісто тощо);

Ø дитячі музичні інструменти (традиційні, нетрадиційні);

Ø екрани-ширми для театралізованих вистав та ігор; різні види театрів для дітей; велике та мале дзеркало.

4.     Центр трудового виховання :

Ø дидактична лялька з великим комплектом одягу для неї (діти вчаться одягати, роздягати ляльку, годувати, купати, вкладати спати тощо), посудом, меблями, предметами для купання тощо;

Ø предмети із серії "Столяруємо" (для хлопчиків) та "Вишиваємо" (для дівчаток);

Ø щітки для одягу та взуття;

Ø різноманітні фартушки, щітки, совки, миски, відро, таці (для господарсько-побутової праці);

Ø для ручної праці: ножиці, голки, клей, шило, молоток, пінцет, наперсток, папір (глянсовий, пакувальний, газетний, цигарковий, фільтрувальний, промокальний, шпалери, фольга тощо); кришки від пляшок; мідний дріт; природний та покидьковий матеріал (жолуді, каштани, шишки, горіхи, камінці, зернята фруктів, кора різних дерев, хвоя, коріння, мох, очерет, сухі квіти, трава, лушпиння з цибулі і часнику, апельсинові та лимонові шкірки, тополиний пух, мушлі, лоза, гілочки, насіння ясена (клена, липи, акації, кавуна, гарбуза, дині, соняшника, проса, маку), котушки, пластмасові стаканчики, намистинки, гудзики, тирса, стружка, пробки, шкіра, замша, гумові трубочки, штучні барвники тощо);

Ø куточок чергових по їдальні: щітка, совок, фартушки, косинки (для дівчаток), шапочки-ковпачки (для хлопчиків).

5.     Центр здоров'я :

Ø спортивний куточок для самостійної рухової діяльності дітей : гімнастична стінка, драбина, дуги, навісні мішені, гойдалки, ребриста дошка, традиційні і нетрадиційні тренажери та обладнання (доріжка здоров'я, кольорові шнури, палички-коні, моталочки, серсо, прапорці, хустинки, стрічки, м'ячі, кубики, мішечки з піском, шишки, горіхи, скакалки, обручі тощо ; спортивні іграшки та атрибути до рухливих ігор;

Ø валеологічний куточок : дидактичні ігри, посібники з основ здоров'я;

Ø   ігровий комплекс "Зелений вогник": макет з розміткою дороги, іграшкові будинки, макети дерев, набір дорожніх знаків, різні види іграшкового транспорту; фланелеграф з набором дорожніх знаків, площинні будинки, фрагменти вулиць, плакати, настільні ігри; модель світлофора .

6. Центр відпочинку (психологічного розвантаження) - для емоційного розвантаження дітей, зняття втоми і постійного напруження, задоволення потреби дітей в усамітненні : - м'яка зручна канапа чи диванчик ; - 1 - 2 м'які іграшки, улюблені дитячі книжки та журнали; - магнітофон із записами для релаксації; - матеріали для малювання .       

     Вимоги до предметно - розвивального середовища (за М. Монтессорі) :

Ø  В груповій кімнаті повинно бути достатньо вільного простору для активної рухової діяльності дітей. Стіни кімнат не повинні бути голими, а прикрашені високохудожніми картинами на рівні очей дітей.      М. Монтессорі проти оздоблення стін дитячими роботами-саморобками, далеко не досконалими і не естетичними ("... око дитини повинне виховуватися на досконалих формах").

Ø  Повинен бути правильний підбір різноманітного дидактичного матеріалу (завжди чистого, яскравого, естетичного, доступного) : -       матеріал для виховання  органів чуття (моторних, дотикових, зорових, слухових, нюхових, смакових); -       матеріал для  навчання письму і читанню; -       матеріал для навчання лічби (до 10 і більше).    

Цей дидактичний матеріал слугує і для навчання технічних прийомів малювання.

Ø  В груповій кімнаті має бути фортепіано. Протягом дня звучить різна музика, в залежності від роду занять дітей (тиха, спокійна, бадьора, жвава, весела, повільна, швидка, голосна). Гра на музінструменті повинна бути бездоганною. Діти повинні навчатися грі на дитячих музінструментах.

Ø  Іграшки розміщуються в ігровій кімнаті (кутку) і ні в якому разі не змішуються з дидактичним матеріалом, який діти вільно беруть і використовують у розвивальних цілях під безпосереднім керівництвом педагога (індивідуальні заняття)  та самостійно (заняття за інтересами).

Ігри мають бути вільними і педагог  в ігрову діяльність дітей не втручається. М. Монтессорі відкидає думку: "Навчання в грі", а відстоює думку "Розвиток і навчання дитини через дидактичний матеріал".

Сучасні прийоми розвитку зв'язного мовлення дошкільників.

Консультація для вихователів

Одним з основних завдань дошкільного дитинства є розвиток мовлення. Дитина, яка говорить чисто і правильно, упевнена в собі, сміливо долучається до бесід. Добре розвинене мовлення дає дітям сповна реалізувати комунікативну функцію й успішно соціалізуватися. У БКДО визначено, що кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Але, як свідчить досвід,  чимало дошкільників недостатньо володіють діалогічною і монологічною компетентністю. У них не сформовані навички та вміння розгорнутого, послідовного, логічного зв'язного мовлення, вони не виявляють творчості в різних видах  мовленнєвої діяльності, їм складно висловлюватися про різні явища, події, поведінку людей тощо.

Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, слід створити для цього належні умови, серед яких вагоме місце посідає інноваційний підхід до навчання. Це дасть змогу підвищити мовленнєву активність дітей, розвинути їхнє зв'язне мовлення, логічне мислення, уяву. Одним із прийомів розвитку зв'язного мовлення дошкільників є мнемотехніка. Це комплекс методик, спрямований на формування здатності запам'ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати. Застосування прийомів мнемотехніки допоможе збагатити словниковий запас дітей, збільшити обсяг пам'яті через утворення асоціацій і опосередковано сприятиме формуванню зв'язного мовлення.  

Вправа 1. «У світі фантазій» (складання казки за допомогою картинок-символів, вигадування назви до казки). Така вправа допоможе розвинути дитячу уяву, спонукає до розповіді за змістом предметних картинок.

 Вправа 2. «Змалюй осінь». Завдання - «намалювати» барвисту осінь за допомогою слів. Перший учасник бере в руки пензлика і складає перше речення, а тоді передає пензлик наступному учаснику.  

Щоб увести дітей у світ мнемотехніки, спочатку потрібно ознайомити їх з мнемоквадратами (зображення, що позначають слово, словосполучення, характеризують  предмет), потім - мнемодоріжкою ( це квадрати із чотирьох картинок, з яких можна скласти розповідь), далі - мнемотаблиці - це комплекс зображень, за якими можна запам'ятати  і відтворити повноцінну  розповідь або вірш. Цікавий прийом - використання  логіко-синтаксичної схеми опису предмета чи явища: -       назвати предмет; -       дати йому загальну характеристику; -       виокремити його основні ознаки, характеристики; -       назвати можливі дії його або з ним; -       висловити своє ставлення до предмета. Наступний прийом -  робота з тактильними картками (дасть змогу розвинути пам'ять, асоціативне мислення, уміння висловлювати свої думки).

Вправа «Тактильні асоціації» На столі тактильні картки з різною фактурою (ґудзики, монети, хутро, фланель, мотузка, дерев'яні палички, фольга, оксамит...). При доторкуванні до карток, гравці озвучують, про що вони подумали в даний момент.

Цікавою є й робота з друдлами  - це щось на зразок картинок-кривульок, які мають множинне значення. Завдання полягає в тому, щоб дібрати якомога більше асоціацій до запропонованих друдлів. Добирати друдли потрібно такі, що легко асоціюються з реальними предметами. 

Поступово треба ускладнювати завдання і збільшувати кількість картинок.

Вправа «Складаємо розповідь» Вихователь добирає серію друдлів і викладає в певній послідовності. На основі їх діти складають розповідь. У процесі розвитку мовлення  у пригоді стане й наукова технологія творчості - ТРВЗ, що базується на системі логічних операцій.

Головні принципи методики ТРВЗ: -       розв'язання суперечностей; -       системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх елементів; -       вміння віднайти необхідний у певній ситуації резерв.  Основна ідея ТРВЗ - творчість у всьому.

Вправа «Асоціативний ланцюжок» Вихователь називає першій дитині слово або фразу, наприклад, пожежна безпека, дитина вигадує на неї асоціацію, наприклад, пожежна машина, гасити, відро, вода тощо, переказує другій дитині і так утворюється асоціативний ланцюжок. Коригувати мовленнєві вміння й навички дошкільників можна за допомогою коректурних таблиць - інформаційно-ігрових полів з тематично дібраними картинками.

Коректурна таблиця може бути готовою, а може мати вигляд дидактичної рамки, тобто розділеного на квадрати ігрового поля,  з  окремим набором предметних картинок. Завдання дітей під час роботи з коректурними таблицями - виконувати словесні інструкції вихователя й заповнити ігрове поле-рамку.

Вправа «Що ми знаємо про професії» -  назвати основні функції, які виконує, н-д, кондитер; -  назвати працівників, які за професією багато спілкуються з людьми; -  професії, які потребують правильної вимови та хорошої дикції тощо. Після цього діти складають розповідь за коректурною таблицею «Моє ставлення до професії ...лікаря, бібліотекара, пілота» тощо.

Щоб урізноманітнити мовленнєву діяльність дітей, можна  запропонувати дітям моделювати казки. Для цього доцільно запропонувати схематичні асоціативні зображення назв добре відомих їм казок. Наприклад, три однакові кола нагадують дітям казку «Троє поросят», сім різних за розміром трикутників - «Ріпку», три однакових за кольором, але різних за розміром кола - «Три ведмеді». У такий спосіб за допомогою геометричних фігур, схем і моделей можна скласти нову казку, з новим сюжетом, персонажами, можна створити казку на новий лад тощо. Зв'язне мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних якостей як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто їх оточує, ініціювати власні ідеї.

Використана література

1.     Стаття Т. Кушнерук «Прийоми розвитку зв'язного мовлення дітей, про які мають знати педагоги», ж-л Вихователь-методист» №11/2017.

2.     Інтернетресурс 

Використання нетрадиційних технік та засобів малювання

в різних вікових групах

У кожен період дошкільного віку ми використовуємо певний набір нетрадиційних технік зображувальної діяльності, які відповідають віковим можливостям дітей:

Молодший дошкільний вік – різновиди кляксографії, малювання долонькою, пальчиком, кулачком, відтиснення зім’ятим папером, поролоном, сірниковою коробкою, склянкою, «печатками» з картоплі тощо;

Середній дошкільний вік – до вищезазначених технік додаємо відбиття листям, малювання гілочкою, жорстким напівсухим пензлем, восковою крейдою чи свічкою, малювання з використанням шаблонів та трафаретів, чорно-білий граттаж, фроттаж, набрезк звичайний, монотипію предметну, пейзажну, живопис із розлитих фарб тощо.

Старший дошкільний вік – крім уже відомих дітям технік, використовуємо нові – кольоровий граттаж, аплікація з яєчної шкарлупи (пофарбованої крупи, солі тощо), малювання свічкою з пропискою аквареллю, гуашшю, малювання мильними бульбашками тощо.

Численність матеріалів ставить перед дітьми нові завдання й активізує уяву та фантазію. Кожна з цих технік – маленька гра. Їх використання дає дітям змогу відчувати себе розкутими, сміливими, неординарними, розвиває уяву, творчі здібності, креативне мислення, надає повну свободу для самовираження.

У всіх вікових групах обладнані куточки зображувальної діяльності. Основна їх мета – активізація самостійної дитячої художньо-естетичної творчості. Для зберігання та подальшого використання дитячих творчих робіт у кожній групі ми оформлюємо теки «Наша творчість».

Нетрадиційні інструменти:

- тички різних розмірів

- тонкі гілочки з дерева

- поролон

- печатки, штампи

- палички від морозива

- ватні кульки, ватні палички

- зубні щітки

- піпетки

- йоржики для миття пляшок

- гумки

- свічки

- пір’я тощо

Моніторинг успішності дітей у зображувальній діяльності

Моніторинг успішності дітей у зображувальній діяльності свідчить , що використання нетрадиційних технік малювання у роботі з дошкільниками дало змогу дітям набути таких позитивних якостей та вмінь, як:

- упевненість та розкутість у діях під час зображувальної діяльності;

- активність у самостійному виборі зображувальних матеріалів і розміщенні зображення на папері;

- здатність аргументувати власні дії;

- самостійність при використанні способів нестандартного розмальовування;

- уміння ;

– експериментувати із зображувальними матеріалами;

– проявляти фантазію, художню творчість;

– передавати особисте ставлення до зображуваного.

Пробудити закладений у дитині творчий потенціал, навчити працювати, допомогти зрозуміти і віднайти себе, зробити перші кроки в творчість для радості, життя – до цього прагнуть педагоги дитячого садка , які завжди пам’ятають просту істину: бездарних дітей немає, є діти, яким дорослі вчасно не допомогли розкрити свій творчий потенціал.