Схеми аналізу занять.

	Критерії змісту діяльності педагога і дітей на занятті
1.	Наявність конспекту , правильність запису мети заняття.
2.	Відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей.
3.	Санітарно – гігієнічні умови при проведенні заняття.
4.	Естетичні умови (зовнішній вигляд дітей, групи, обладнання, посібників).
5.	Доцільність, різноманітність, якість наочних посібників.
6.	Відповідність застосованих методів та прийомів віку дітей, виду заняття та віку дітей.
7.	Раціональність та ефективність використання часу, оптимальність темпу заняття.
8.	Доцільність чергування видів діяльності.
9.	Наявність прийомів щодо активізації психічних процесів (пам’ять, мислення, увага, уява).
10.	Фронтальна та індивідуальна робота з дітьми.
11.	Взаємодія, узгодженість діяльності вихователя та дітей.
12.	Доцільність, логічність, емоційність мовлення вихователя.
13.	Чи є діалог між дітьми та вихователем провідною формою спілкування .
14.	Особливості поведінки дітей : активність , інтерес , увага , ставлення до заняття .
15.	Мовленнєва активність , самостійність дітей .
16.	Засвоєння дітьми програмового змісту , передбаченими поставленими завданнями .
17.	Володіння дітьми навичками та прийомами аналізу й оцінки результатів своєї діяльності .

	Критерії аналізу заняття
1.	Програмові завдання: відповідність програмі, віку, темі, сезону, регіону.
2.	Комплексне розв’язання пізнавальних та мовленнєвих завдань.
3.	Зв’язок із матеріалом, який засвоїли діти на інших заняттях.
4.	Виховна естетична спрямованість заняття.
5.	Організаційна структура заняття: послідовність етапі, чіткість переходу від одного етапу до іншого.
6.	Тривалість заняття, інших частин.
7.	Розташування дидактичного та наочного матеріалу.
8.	Кількість дітей на занятті, їхня поведінка, розташування.
9.	Наочний, дидактичний матеріал, їх види, кількість; доцільність та ефективність використання на кожному етапі заняття.
10.	Ефективність та доцільність практичних методів і прийомів.
11.	Ефективність та доцільність методів та прийомів навчання дітей мовлення.
12.	Місце художніх текстів, їх види , прийоми використання.
13.	Місце усної народної творчості в ході заняття.
14.	Місце ігор та ігрових прийомів, їх доцільність та ефективність.
15.	Мовлення дітей та мовленнєва активність.
16.	Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.
17.	Мовлення вихователя: його відповідність нормам української літературної вимови, інтонаційна виразність.
18.	Ґрунтовність знань педагога з даної теми, відповідність поданого матеріалу дійсності.
19.	Виконання програмових завдань, рівень їх засвоєння дітьми.
20.	Емоційна атмосфера на занятті.
21.	Прийоми закінчення заняття.

Критерії аналізу

повного (системного) заняття

Мовленнєві завдання, їх повнота, широта охоплення всіх мовних розділів (фонетика, лексика, грамота, зв’язне мовлення), виховні завдання, їх доцільність.

Підготовка до заняття.

2.1.

Кількість дітей, їх розташування.

2.2.

Зручність розташування дидактичного та ілюстрованого матеріалу.

Організаційний момент.

3.1.

Прийоми активізації дітей.

3.2.

Тон та інтонаційна виразність мовлення вихователя.

3.3.

Тривалість заняття.

Хід заняття.

4.1.

Послідовність його етапів.

4.2.

Тривалість та ефективність етапів.

4.3.

Роль та місце повторень на кожному етапі.

4.4.

Дозування матеріалу (кількість нових звуків, слів, граматичних форм, діалогів).

4.5.

Співвідношення прийомів навчання.

4.6.

Місце гри та ігрових прийомів на кожному етапі заняття.

4.7.

Наочність, дидактичний матеріал, їх доцільність.

Мовлення дітей.

5.1.

Побудова речень.

5.2.

Діалогічне мовлення.

5.3.

Монологічне мовлення.

5.4.

Мовленнєва активність.

5.5.

Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.

Мовлення вихователя.

6.1.

Відповідність літературним нормам.

6.2.

Інтонаційна виразність.

6.3.

Експресивність мовлення.

Закінчення заняття.

7.1.

Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу.

7.2.

Питома вага емоційного фактора.

7.3.

Тривалість заняття.

	Критерії аналізу діяльності педагога та дітей під час проведення ранкової гімнастики
1.	Чіткість організації та відповідність часу проведення.
2.	Гігієнічні умови.
3.	Відповідність запропонованих загально розливальних вправ вікові та руховій підготовленості дошкільнят.
4.	Черговість, послідовність виконання загально розвивальних вправ.
5.	Різноманітність вихідних положень, дозування вправ.
6.	Якість показу та чіткість пояснень.
7.	Індивідуальний підхід.
8.	Увага на правильність дихання.
9.	Увага на формування постави та профілактику плоскостопості.
10.	Поведінка дітей (активність, самостійність зацікавленість).
11.	Музичний супровід (відповідність рухів характеру музики).

Критерії аналізу заняття

з елементарних математичних уявлень

Обсяг програмових завдань, конкретність формулювань, зв’язок з попереднім матеріалом.

Відповідність змісту заняття поставленим завданням.

Тривалість заняття, ефективність побудови його етапів.

Розміщення демонстраційного та роздаткового матеріалу, їх види та кількість.

Доцільність добору методів та прийомів.

Чіткість і грамотність вказівок, пояснень, запитань, демонстрування матеріалу.

Вміння організувати пізнавально – пошукову та самостійну діяльність дітей.

Вміння активізувати мовлення дошкільнят (конкретність, влучність запитань , різноманітність їх формулювання).

Вміння підводити дітей до узагальнення ,математичних висновків; науковість і доступність узагальнень вихователя.

10.

Вміння активізувати увагу , розвивати різні види пам’яті: зорову, слухову, словесно – смислову, емоційну.

11.

Урахування індивідуальних особливостей дітей.

12.

Підсумок заняття.

13.

Рівень використаних прийомів щодо формування математичних уявлень у дітей.

14.

Кількість та лічба.

15.

Величина.

16.

Геометричні фігури.

17.

Орієнтування в просторі.

18.

Орієнтування в часі.

19.

Логіко – математична компетентність.

20.

Емоційна атмосфера заняття.

21.

Рівень засвоєння дітьми матеріалу заняття.

22.

Особливості поведінки дітей (інтерес, увага, активність).

	Критерії аналізу діяльності педагога та дітей на мовленнєвому занятті
1.	Оцінка особистісних якостей вихователя, лінгвістичний рівень його знань, загальна ерудиція.
2.	Рівень педагогічної та методичної майстерності.
3.	Культура мовлення, темп, дикція, образність, виразність.
4.	Ступінь тактовності та демократичності у спілкуванні з дітьми.
5.	Зовнішній вигляд , культура, міміка, жести тощо.
6.	Оцінка мовленнєвого розвитку дітей на занятті, ступінь їхньої мовленнєвої активності та самостійності.
7.	Рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок дітей.
8.	Наявність та ефективність фронтальної та індивідуальної роботи під час заняття.
9.	Ступінь зацікавленості дітей під час мовленнєвого заняття.
10.	Оцінка змісту діяльності вихователя та дитини, наступність, доступність мовленнєвого матеріалу.
11.	Зв’язок мовленнєвого матеріалу з вивченим раніше.
12.	Ступінь новизни, проблемність запропонованого дітям мовленнєвого матеріалу.
13.	Оптимальність обсягу мовленнєвого матеріалу.
14.	Оцінка ефективності способів діяльності вихователя і дітей на мовленнєвому занятті, раціональність та ефективність використання часу, оптимальність темпу заняття, доцільність чергування видів діяльності дітей під час заняття.
15.	Ступінь доцільності й ефективності використання наочності.
16.	Ступінь раціональності й ефективності використання методів та прийомів.
17.	Рівень зворотного зв’язку між дітьми та вихователем: доцільність запитань, правильність відповідей.
18.	Ефективність контролю за мовленням дітей.
19.	Емоційний характер заняття . місце фольклору у структурі заняття.
20.	Виховний характер заняття.
21.	Оцінка мети та результатів мовленнєвого заняття: ступінь конкретності, чіткості лаконічності доцільності формування мети заняття в плані освітньої роботи вихователя.
22.	Лінгвістична доцільність висунутих завдань щодо збагачення, уточнення й активізації лексики дітей.
23.	Рівень сформованості граматично правильного мовлення дітей.
24.	Рівень сформованості навичок організованої суспільної мовленнєвої поведінки дітей: уміння слухати інших; висловлюватись, коли запитають, слухати і розуміти почуте тощо.
25.	Ступінь впливу мовленнєвого заняття на загальний розвиток дітей (що і як сприяло розвитку).

	Критерії аналізу діяльності педагога та дітей на занятті з фізичної культури
1.	Підготовка педагога до заняття. Наявність конспекту, правильність його розробки.
2.	Відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей, їхній підготовленості та умовам проведення заняття.
3.	Взаємозв’язок частин заняття.
4.	Підготовка місця та обладнання до заняття.
5.	Одяг вихователя та дітей.
6.	Організація заняття. Своєчасність його початку та закінчення, тривалість.
7.	Доцільність розподілу часу на проведення кожної частини заняття.
8.	Прийоми розташування та пересування дітей у залі чи на майданчику, способи їх організації під час виконання вправ у кожній частині заняття.
9.	Раціональність використання приміщення (майданчика) та інвентаря.
10.	Взаємодія педагогів під час заняття.
11.	Проведення заняття. Відповідність методів та прийомів навчання віку дітей, їхній підготовленості, етапу навчання, характеру вправ та музичному супроводу.
12.	Попередження та виправлення помилок у дітей.
13.	Диференційований підхід у роботі з дітьми.
14.	Забезпечення страховки, дотримання техніки безпеки.
15.	Повідомлення дітям теоретичних відомостей про фізичне виховання.
16.	Темп виконання та дозування вправ.
17.	Регулювання фізичного та психічного навантаження протягом заняття.
18.	Формування правильної постави та навичок особистої гігієни.
19.	Динаміка фізичних навантажень.
20.	Поведінка та самопочуття дітей, дисциплінованість та організованість дітей, стосунки з ровесниками.
21.	Увага, активність, ініціативність, наполегливість вихованців.
22.	Самопочуття та настрій малюків.
23.	Дотримання вимог до вихователя. якість показу та пояснення вправ.
24.	Уміння тримати в полі зору всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей.
25.	Вміння володіти голосом та культура мовлення.
26.	Володіння спеціальною термінологією.
27.	Характер проведення заняття (впевнено – невпевнено), настрій вихователя.

	Критерії аналізу діяльності педагога та дітей під час проведення рухливої гри
1.	Відповідність віковим особливостям дітей , їхній руховій підготовленості.
2.	Правильність та конкретність освітньо – виховних завдань (чи враховується ускладнення та досвід дітей при повторенні гри).
3.	Урахування часу гри в режимі дня.
4.	Відповідність місця проведення з урахуванням безпеки життєдіяльності.
5.	Рівень організації гри (використання прийомів щодо організації дітей, вибір ведучого, поділ на команди, розташування дітей під час гри, підсумок гри та її результатів).
6.	Чіткість та зрозумілість пояснень правил гри , культура мовлення .
7.	Керівництво грою (своєчасність зауважень та вказівок, їх доцільність).
8.	Індивідуальний підхід.
9.	Регулювання фізичного навантаження, тривалість гри.
10.	Ступінь реалізації оздоровчих та освітньо – виховних завдань.
11.	Засвоєння дітьми правил гри.
12.	Рівень активності, ініціативність, самостійність дітей.
13.	Рівень взаємодії та стосунків дітей між собою під час гри (морально – етична оцінка).
14.	Рівень взаємодії педагога та дітей.
15.	Використання атрибутики, її доцільність.

	Критерії аналізу проведення сюжетно – рольової гри
1.	Забезпечення загальних умов організації сюжетно – рольової гри. санітарно – гігієнічні умови.
2.	Відведення часу гри в режимі функціонування групи.
3.	Створення предметно – ігрового середовища згідно з віковою періодизацією та програмовими вимогами.
4.	Доступність ігрового матеріалу.
5.	Організація ігрової діяльності. З чиєї ініціативи виникла гра.
6.	Обґрунтованість і обумовленість розподілу і розташування ігрових груп дітей.
7.	Оптимальність навантаження на кожного учасника гри.
8.	Дотримання встановлених правил.
9.	Надання можливостей творчої реалізації ігрового задуму.
10.	Забезпечення комплексності навчальних функцій, що розвивають і виховують, у ході гри.
11.	Виховна діяльність, розв’язання завдань етичного, морального, естетичного виховання.
12.	Створення комфортної та продуктивної атмосфери під час ігор дітей.
13.	Вплив ігрового середовища на культуру взаємовідносин.
14.	Діяльність дітей. Рівень інтересів до ігрової діяльності.
15.	Ступінь активності.
16.	Навички самостійної діяльності, виявлення ініціативи.
17.	Навички ігрової діяльності, їх відповідність вимогам програми.
18.	Використання знань, умінь, засвоєних за змістом занять.
18.	Співпраця між дітьми та вихователем.
19.	Обсяг та якість гри дітей, її просування.
20.	Рівень розвитку пізнавальних здібностей.
21.	Вплив вихователя на розвиток та якість гри дітей.
22.	Ставлення до дітей, врахування їхніх індивідуальних особливостей.
23.	Стиль педагогічного керівництва.
24.	Педагогічна культура.
25.	Пелагічний задум та рівень його реалізації.
26.	Запобігання негативного впливу соціального середовища на сюжет гри.

	Критерії аналізу фізкультурного свята, розваги
1.	Обсяг, відповідність програмового змісту вікові дітей та рівню їхнього розвитку.
2.	Умови проведення свята, розваги (наявність емблем, пам’ятних значків).
3.	Естетика організації свята. Розваги.
4.	Оптимальне розміщення обладнання, інвентарю.
5.	Структура свята, розваги (парад учасників, масові виступи, змагання, конкурси, вікторини).
6.	Ефективність вибору, доцільність методів та прийомів.
7.	Забезпечення позитивного емоційного клімату.
8.	Сприяння творчим проявам, фізичним і вольовим зусиллям дітей в умовах змагання.
9.	Заохочення дітей до змагання за першість а естафетах, чітке виконання вправ, винахідливість, спритність.
10.	Доцільність використання сюжетних ситуацій, ігрових образів.
11.	Здійснення індивідуального та диференційного підходів.
12.	Підбиття підсумків конкурсів, змагань.
13.	Спільна робота вихователя з батьками.
14.	Доступність, логічність, емоційність, виразність мовлення вихователя.
15.	Охорона життя і здоров’я дітей.
16.	Результативність.
17.	Роль ведучого.

	Критерії аналізу прогулянки
1.	Відповідність структури прогулянки методичним вимогам (спостереження – бесіда; трудові доручення чи колективна праця; рухливі ігри (2 – 3); дидактичні ігри; індивідуальна робота).
2.	Доцільність вибору об’єкта спостереження, оптимальність обсягу бесіди.
3.	Ступінь раціональності й ефективності використання методів та прийомів, їх відповідність вікові дітей.
4.	Мова вихователя: доступність, логічність, образність, виразність (використання в бесіді художніх творів).
5.	Мовленнєва активність дітей (знання дітьми віршів, загадок, прикмет природознавчого характеру).
6.	Наявність прийомів щодо активізації пізнавальних психічних процесів.
7.	Ставлення дітей до спостереження (інтерес , зацікавленість, активність).
8.	Організація та доцільність трудових доручень.
9.	Ставлення дітей до праці ( бажання, наполегливість).
10.	Результативність трудових дій та якість набутих дітьми вмінь та навичок.
11.	Організація та якість проведення рухливих ігор.
12.	Активність та самостійність дітей під час проведення рухливих ігор.
13.	Організація та проведення дидактичних ігор з природознавчим матеріалом .
14.	Наявність та ефективність індивідуальної роботи з дітьми.
15.	Взаємодія , узгодженість діяльності вихователя та дітей.
16.	Використання атрибутів та іграшок.
17.	Фіксація спостережень дітей в календарі погоди та природи.
18.	Охорона життя та здоров’я дітей.

					Критерії аналізу спостереження в природі
І.					Підготовка до спостереження.
1.					Чіткість виділення завдань спостереження: навчальних (формування конкретних уявлень про об’єкти природи, зв’язки між ними), розливальних (розвиток психічних процесів), виховних (формування ціннісного ставлення до певних природних об’єктів).
2.					Чіткість визначення виду та етапу спостереження.
3.					Складання схеми спостереження (структури).
4.					Доцільність вибору місця, об’єкта спостереження, підготовка об’єкта до спостереження.
*ІІ.*					Проведення спостереження .
1.					Ефективність поєднання прийомів активізації пізнавальної діяльності.
	1.1.					Запитання – конкретність, доступність для розуміння дітей, врахування попереднього досвіду та активізація розумової діяльності.
	1.2.					Пояснення – підведення до встановлення залежностей, узагальнень.
	1.3.					Розповідь – допомога у пізнанні того, що неможливо побачити безпосередньо.
	1.4.					Обстеження об’єкта різними аналізаторами.
	1.5.					Порівняння – формування повніших і точніших уявлень, активізація пізнавальної діяльності.
	1.6.					Практичні завдання.
	1.7.					Художнє слово – загострення чуттєвого сприймання.
	1.8.					Гра – формування інтересу до спостереження.
2.					Ґрунтовність знань педагога з поданої теми.
3.					Мовлення педагога: чіткість, логічність, емоційна виразність.
4.					Рівень виконання завдань спостереження.
5.					Особливості поведінки дітей: пізнавальна, мовленнєва активність, інтерес, увага.
6.					Рівень сформованості у дітей знань про об’єкти та явища природи.
7.					Оцінювально – контрольна діяльність педагога та дітей.
8.					Дотримання правил безпеки життєдіяльності.
				Критерії аналізу підготовки та проведення екскурсії в природі
І.				*Підготовка до проведення екскурсії.*
1.				Визначення теми, мети екскурсії відповідно до завдань програми та мети попередніх екскурсій.
2.				Визначення місця екскурсії, уточнення маршруту (врахування фізичних можливостей дітей, особливостей дороги, пори року, стану погоди).
3.				Вибір об’єктів спостереження.
4.				Визначення послідовності спостереження, місця для відпочинку, проведення гри, збору природничого матеріалу.
5.				Підготовка екскурсійного матеріалу.
6.				Добірка віршів, загадок, прислів’їв.
7.				Обізнаність педагога з законодавством про охорону природи
8.				Підготовка дітей до екскурсії (попередня бесіда про мету екскурсії, про правила поведінки на вулиці та на місці екскурсії, підготовка екскурсійного обладнання).
*ІІ.*				*Проведення екскурсії.*
1.				Ефективність визначеної структури екскурсії.
1.1.				Сприйняття краси краєвиду, використання поетичного слова.
1.2.				Визначення мети екскурсії.
1.3.				Колективне спостереження (сполучення, ефективність та доцільність використаних прийомів).
1.4.				Збір природного матеріалу.
1.5.				Дидактичні ігри (закріплення знань про природні об’єкти, з якими ознайомились діти).
1.6.				Підсумок (визначення нових знань, пізнавальної активності, проявів дбайливого ставлення до природи).
1.7.				Відпочинок, самостійні ігри.
2.				Рівень володіння педагогом методикою проведення екскурсії.
3.				Ґрунтовність знань педагога про об’єкти природи.
4.				Чіткість, логічність, емоційність мовлення педагога.
5.				Рівень виконання завдань екскурсії.
6.				Особливості поведінки дітей: інтерес, увага, пізнавальна та мовленнєва активність.
7.				Дотримання правил безпеки життєдіяльності.
			Критерії аналізу діяльності педагога на музичному занятті (розділ «Слухання», «Співи»)
І.			Слухання.
1.			Ознайомлення дітей з доступними їхньому сприйняттю зразками сучасної , класичної, народної музики.
2.			Надання певних повідомлень про музику, композиторів, тему, яка розкрита у музиці.
3.			Розвиток музичного сприйняття дітей, формування здатності емоційно відгукуватися на почуття , виражені у музиці.
4.			Формування вміння розрізняти та називати жанри, характер музики.
5.			Ознайомлення із засобами музичної виразності (лад, мелодія, тембр, темп).
6.			Формування вміння пізнавати зіграні музичні уривки та мелодії знайомих пісень.
7.			Активізація дітей до висловлювання свого ставлення до музичних творів та естетичного оцінювання.
*ІІ.*			Співи.
1.			Створення «звукової» атмосфери, яка сприяє збереженню дитячого голосу та слуху.
2.			Добір музичного репертуару відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей.
3.
4.			Навчання виконання пісень (соло та в ансамблі) в різному темпі, за допомогою педагога та самостійно, у супроводі та без супроводу інструмента.
5.			Розвиток музичного слуху, привчання розрізняти правильний та неправильний спів, висоту звуків, їх тривалість, напрямок руху мелодії , чути себе під час співу, помічати та виправляти помилки.
6.			Ознайомлення зі структурою пісні.
7.			Проведення індивідуальної роботи з дітьми, що нечисто інтонують.
8.			Заохочення дітей до імпровізації у співах.
9.			Виховання інтересу та любові до народних пісень.
10.			Слідкування за позою дітей під час співу сидячи та стоячи.
*ІІІ.*			Методи та прийоми.
1.			Практичні методи: художнє виконання музики, пісні (виразність доступність, точність), застосування м’язова – рухових відчуттів.
2.			Наочні методи: ілюстрація, художні іграшки, посібники, музично – дидактичні ігри.
3.			Словесні методи: короткі розповіді, бесіди, пояснення, запитання (стислі, яскраві, образні, спрямовані на характеристику змісту твору, засобів виразності).
		Критерії аналізу музичного заняття «Гра на музичних інструментах»)
І.		Гра на музичних інструментах.
1.		Розвиток емоційного сприйняття п’єс, які виконують дорослі на музичних інструментах.
2.		Ознайомлення зі струнними, духовими та ударними інструментами, їх назвами.
3.		Формування вміння розрізняти та називати характер звучання інструменту.
4.		Ознайомлення з правилами використання та зберігання інструменту.
5.		Навчання прийомів гри на різних дитячих музичних інструментах.
6.		Ознайомлення із розташуванням високих та низьких звуків на різних інструментах.
7.		Заохочення дітей до гри на різних інструментах.
8.		Навчання злагодженої гри в ансамблі.
*ІІ.*		Музично – ритмічні рухи.
1.		Навчання дітей ритмічно рухатися відповідно до характеру музики.
2.		Навчання самостійно перешиковуватися, починати рухи після музичного вступу.
3.		Ознайомлення з елементами танців.
4.		Навчання відображати ритмічний малюнок мелодії.
5.		Виховання інтересу до народної танцювальної творчості свого краю, танцювального мистецтва інших народів.
6.		Використання у танцях та танцювальних імпровізаціях різної атрибутики.
7.		Заохочення дітей до творчих проявів у танцях.
*ІІІ.*		Методи та прийоми.
1.		Практичні.
2.		Словесні.
3.		Наочні.

	Критерії аналізу загального стану роботи з розв'язання завдань трудового виховання
1.	Ґрунтовність знань педагога про завдання трудового виховання у кожному конкретному випадку.
2.	Дотримання санітарно – гігієнічних умов при організації трудових процесів.
3.	Порядок у зовнішній обстановці групи.
4.	Загальна трудова атмосфера в групі.
5.	Наявність обладнання для всіх видів праці, відповідність основним педагогічним вимогам.
6.	Наявність наочного та літературного матеріалу, спрямованого на формування позитивного ставлення до праці.
7.	Єдність вимог з боку педагогів
8.	Щоденна участь дітей у трудових процесах.
9.	Використання всіх видів дитячої праці.
10.	Врахування особливостей розвитку дитячого організму, дотримання необхідних умов праці (тривалість, характер трудової діяльності, навантаження, відповідність знаряддя силам дитини).
11.	Індивідуальний підхід до дітей в процесі організації трудової діяльності.
12.	Наявність керівництва з боку педагога працею дітей (контроль, нагадування, обговорення, пояснення, розв’язання суперечних питань).
13.	Володіння педагога прийомами (практичними, словесними, наочними) щодо формування позитивного ставлення дітей до праці, розуміння суспільної значущості праці.
14.	Загальний рівень сформованості трудових вмінь та навичок дітей групи.
15.	Загальний рівень знань дітей про працю.
16.	Сформованість позитивних взаємин у дитячому колективі.
17.	Обізнаність педагога про трудове виховання в родинах, консультативна допомога батькам з цього питання.

	Критерії аналізу родинного виховного заходу
1.	Доцільність , актуальність теми.
2.	Відповідність змісту меті заходу.
3.	Своєчасність проведення заходу.
4.	Тривалість підготовчого періоду, система підготовчих заходів.
5.	Відповідність змісту заходу програмовим завданням навчально – виховного процесу.
6.	Умови проведення заходу.
7.	Насиченість заходу інформацією та емоційними моментами.
8.	Відповідність змісту заходу формі його проведення.
9.	Урізноманітнення та оновлення форм взаємодії з батьками.
10.	Ефективність залучення батьків до взаємодії.
11.	Створення доброзичливої атмосфери.
12.	Підвищення рівня педагогічної культури батьків.
13.	Культура спілкування з батьками.
14.	Гуманізація взаємин між членами родин та вихователями.
15.	Результативність заходу.

			Критерії аналізу загального стану роботи з охорони життя та здоров'я дітей
		*Створення умов у групі.*
1.		Укріплення меблів, обладнання, їх цілісність.
2.		Стан підлоги, стелі, вікон, фрамуг.
3.		Освітлення приміщення стан проводки.
4.		Стан атрибутів для занять (ножиці, голки, пензлики, банки тощо).
5.		Стан ігрового матеріалу (відсутність травмуючи іграшок).
6.		Добір рослин, стан скла на акваріумі , обладнання для паці.
		Стан майданчика для прогулянок.
7.		Санітарний стан майданчика, його освітлення.
8.		Обладнання майданчика, стан матеріалу, що виноситься для ігор.
9.		Безпека проведення прогулянки, розташування дітей під час рухливих ігор.
10.		Своєчасне усунення небезпечних факторів: льоду, снігу, скла, каміння, отруйних грибів тощо.
		*Організація діяльності дітей протягом дня.*
11.		Роздача та прийом їжі.
12.		Проведення ранкової гімнастики, фізкультурних занять, розваг тощо.
13.		Стан фізкультурного обладнання.
14.		Проведення загартування , стан обладнання.
15.		Організація дітей під час збору на прогулянку та повернення з неї (послідовність одягання – роздягання, запобігання спітнілості).
16.		Стан одягу та взуття дітей, відсутність на одязі та тілі небезпечних предметів (булавки, значки, мотузки тощо).
17.		Робота з батьками, медичним персоналом, адміністрацією з питань охорони життя та здоров’я дітей.
		*Зміст роботи щодо зміцнення здоров’я дітей.*
18.		Виконання режиму , відповідність розкладу денного сну та віку дітей.
19.		Проведення комплексу ранкової гімнастики.
20.		Проведення корегуючої гімнастики після сну.
21.		Планування та проведення фізхвилинок, психогімнастики чи її елементів під час занять .
22.		Проведення бесід з валеології та безпеки життєдіяльності (наявність навчальних посібників).
23.		Гігієнічні вимоги до одягу та взуття під час проведення оздоровчих заходів.
		*Зміст прогулянки.*
24.		Дотримання послідовності одягання – роздягання.
25.		Наявність іграшок , атрибутики відповідно до пори року.
26.		Зайнятість дітей .
27.		Руховий режим дітей .
		*Загартування діте.*
28.		Рівень захворюваності в групі.
29.		Нетрадиційні методи загартування.
30.		Спостереження і оцінка одного з загартовуючи заходів.
31.		Загартування повітрям , дотримання режиму провітрювання.
32.		Індивідуальний підхід до дітей , листок здоров’я.
			Перелік культурно – гігієнічних навичок (3 – ій рік життя) *Оцінка діяльності дітей.*
	1.		Засукувати рукава перед умиванням (за допомогою вихователя).
	2.		Самостійно мити руки колоподібними рухами.
	3.		Вмиватися, користуючись милом.
	4.		Мити руки та обличчя, не розбризкуючи воду.
	5.		Витирати руки та обличчя рушником.
	6.		Брати свій рушник і вішати його на місце.
	7.		У разі потреби користуватися носовичком.
	8.		Своєчасно і правильно користуватися туалетом.
	9.		Знати своє місце за столом.
	10.		Їсти самостійно та акуратно, добре пережовувати їжу.
	11.		Користуватися серветкою.
	12.		Правильно тримати ложку.
	13.		Виходити з – за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець.
			*Оцінка діяльності вихователя.*
	1.		Підтримання оптимальних культурно - гігієнічних умов.
	2.		Наявність предметів для закріплення культурно – гігієнічних навичок.
	3.		Наявність необхідного маркірування (в їдальні, роздягальні, туалеті), відповідність маркірування віку дітей.
	4.		Уміння тримати в полі зору всю групу , контролювати самопочуття та поведінку дітей.
	5.		Використання прийомів щодо закріплення у дітей культурно – гігієнічних навичок.
	6.		Використання індивідуального підходу.
	7.		Культура мовлення.

	Перелік культурно – гігієнічних навичок (молодший дошкільний вік) *Оцінка діяльності дітей.*
1.	Засукувати рукава перед умиванням (за допомогою вихователя).
2.	Самостійно мити руки колоподібними рухами.
3.	Не мочити одяг , насухо витирати обличчя і руки.
4.	Вішати свій рушник у відведене для нього місце.
5.	Своєчасно користуватися носовичком.
6.	Своєчасно і правильно користуватись туалетом.
7.	Знати своє місце за столом.
8.	Спокійно сидіти за столом під час приймання їжі.
9.	Правильно користуватись ложкою , виделкою (в кінці 4 – го року), серветкою.
10.	Їсти самостійно та акуратно, брати потроху, їсти безшумно, добре пережовувати їжу, після прийняття їжі прополоскати рот.
11.	Виходити з – за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу.
12.	Помічати і усувати неохайність (самостійно чи за допомогою дорослих).
13.	Помічати нелад в одязі, зачісуватися.
	*Оцінка діяльності вихователя.*
1.	Підтримання оптимальних культурно – гігієнічних умов.
2.	Наявність предметів, необхідних для закріплення культурно – гігієнічних навичок.
3.	Наявність необхідного маркірування (в їдальні, в роздягальні, в туалеті), відповідність маркірування віку дітей.
4.	Уміння тримати в полі зору всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей.
5.	Використання прийомів щодо закріплення у дітей культурно – гігієнічних навичок.
6.	Використання індивідуального підходу.
7.	Культура мовлення.

	Перелік культурно – гігієнічних навичок (середній дошкільний вік) *Оцінка діяльності дітей.*
1.	Засукувати рукава перед умиванням.
2.	Самостійно мити руки за потребою, а також після відвідування туалету , користуватися милом.
3.	Не замочувати одяг, насухо витирати обличчя і руки, не розбризкувати воду.
4.	Стежити за чистотою своїх рук та обличчя.
5.	Своєчасно користуватись носовичком.
6.	Своєчасно і правильно користуватись туалетом.
7.	Знати своє місце за столом.
8.	Спокійно сидіти за столом під час приймання їжі, приймати правильну позу та зберігати її.
9.	Правильно користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем), серветкою.
10.	Їсти самостійно та акуратно, страву брати потрохи, їсти безшумно.
11.	Виходити з – за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу.
12.	Після прийняття їжі прополіскувати рот.
13.	Помічати та усувати неохайність та нелад в одязі, зачісуватися.
	*Оцінка діяльності вихователя.*
1.	Підтримання оптимальних культурно – гігієнічних умов .
2.	Наявність предметів, необхідних для закріплення культурно – гігієнічних навичок.
3.	Наявність необхідного маркірування (в їдальні, в роздягальні, в туалеті), відповідність маркірування віку дітей.
4.	Уміння тримати в полі зору всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей.
5.	Використання прийомів щодо закріплення у дітей культурно – гігієнічних навичок.
6.	Використання індивідуального підходу.
7.	Культура мовлення.

Критерії перевірки готовності груп

до нового навчального року

Наявність і ведення обов’язкової документації (педагогічного та технічного персоналу).
Технічний стан групових приміщень.
Технічний стан групового майданчика.
Естетичний стан групових приміщень.
Естетичний стан групового майданчика.
Санітарний стан групових приміщень та майданчика.
Стан меблів, їх маркування відповідно до антропометричних показників.
Наявність і стан матеріалів для організації навчально-виховного процесу.
Відповідність матеріалів навчально – виховного процесу програмі та віку дітей.
Наявність та стан ігрових зон.
Відповідність ігрових зон програмовим вимогам та віку дітей.
Наявність та зберігання обладнання для проведення прогулянок.
Виконання вимог інструкцій з питань безпеки життєдіяльності дітей в дошкільному закладі.